Свято 31 жовтня - день сурдоперекладача

З ініціативи Центрального правління Всеросійського товариства глухих, в січні 2003 року було встановлено День сурдоперекладача.

Сурдоперекладач - це фахівець, який володіє жестовою мовою і здійснює переклад. Мова жестів зрозумілий глухим усього світу, він інтернаціональний. Але існує ще ручна або пальцевая азбука (дактилологія), за допомогою якої глухі висловлюють слова, що не мають еквівалента в жестовом мовою: географічні назви, прізвища і т.п.

Вивчити мову жестів можна за кілька місяців, але удосконалювати свої знання потрібно все життя.

У сурдоперекладача повинна бути добре розвинена пам`ять: слухова, зорова і моторна.

Метою заснування цієї святкової дати, Дня сурдоперекладача, була необхідність заявити про проблеми людей, позбавлених слуху.

Проблеми, що стосуються вивчення і застосування сурдоперекладу

Офіційно в Росії мову сурдоперекладу не визнана. У той час як у багатьох інших країнах, наприклад, в Швеції, Америці, не можна влаштуватися на роботу в соціальну сферу, в поліцію, якщо не володіти основними прийомами жестової мови.

Відео: 31 октября Хеллоуїн і інші свята.

Жестовою мовою спілкуються кілька мільйонів людей в усьому світі. Офіційне визнання цієї мови існує в багатьох країнах. Там для людей з проблемами слуху дублюються телепрограми. На російському телебаченні сурдопереклад витіснила дешевша біжучий рядок.

Професія сурдоперекладача в Америці, Європі, азіатських країнах, є однією з найпопулярніших і високооплачуваних, чого зовсім не скажеш про сурдоперекладача Росії.

У Росії ця професія досить рідкісна. Займаються нею, в основному, виросли діти глухих батьків. А освіту за цією спеціальністю можна отримати в міжрегіональних навчальних центрах Москви і Санкт-Петербурга, деяких великих міст. Та й то, підготовка ведеться за застарілою програмою - деякі жести змінили значення або зовсім вийшли з ужитку.

Всього лише три сурдоперекладача на одну тисячу глухих людей доводиться в Росії. А між тим, в Фінляндії припадає 300 фахівців перекладу жестової мови на кожну тисячу осіб, позбавлених слуху.

Сурдопереводческіх кадрів не вистачає, і дефіцит їх гальмує розвиток системи послуг. Причинами нестачі кадрів можна назвати складну територіальну доступність і низьку заробітну плату спеціаліста даної професії.

Тим часом, в затребуваності цієї професії сумніватися не доводиться - послуги сурдоперекладача потрібні в установах соціального захисту, в міліції, суді, податковій інспекції, на лікарському прийомі.

Мова жестів

Мова жестів - це мова, створена штучно з комбінації жестів і використовуваний, переважно, людьми, позбавленими слуху або слабочуючими.

Жести виробляються руками в поєднанні з рухом губ, мімікою, положенням корпусу тіла.

Жестова мова (мова жестів) не відбувається від будь-якого звукового мови і не має нічого спільного з дактильной азбукою (пальцевим алфавітом, яким буква за буквою передаються звуки мови). Знаки в жестовом мовою представляють відразу цілі слова.

Відео: З Днем сурдоперекладача!

Розвиток жестових мов відбувається постійно. Нові жести з`являються, а старі відмирають.

В одній країні може бути кілька жестових мов, а може бути один - від звукового мови це ніяк не залежить.

Відео: Календар губернії 31.10.2016

У цьому полягає складність сурдоперекладу, так як навчений в одній країні, сурдоперекладач може не годиться до переведення в інший, не дивлячись на те, що в неї говорять на такому ж звуковому мові.

Використання жестів чують

Багато людей, що володіють нормальним слухом, намагаються вивчати жестові мови. Наприклад, у багатьох країнах світу записуються на курси по їх вивченню. І цьому є кілька причин - слабочуючі або глухі люди можуть бути родичами, сусідами, та й просто клієнтами по роботі. Навіть просто трапляються такі ситуації, при яких неможливо зраджувати звукову інформацію.

Наприклад, військовослужбовцям ОМОНу мову жестів необхідний при влаштуванні засідки, проведенні розвідувальних дій. Не обійтися без нього і на полюванні. Також не завадить знання жестової мови студентам на випробовуваних роботах (іспиті, наприклад). Можна поспілкуватися такою мовою із знавцем співрозмовником і в місцях, де необхідне дотримання тиші: на нараді, зборах, на лекції, в театрі.

В умовах підвищеного шуму (на будівництві, в цеху, на базарі, на стадіоні, на дискотеці, на аеродромі і т.д.), або на великій відстані, також можливість спілкування на мові жестів виявиться цінною знахідкою.

Жести в багатьох випадках зрозумілі інтуїтивно, що допомагає налагодити спілкування і при поганому знанні звукових мов між двома співрозмовниками.

А ось в Росії ситуація з навчанням мови жестів навіть гірше, ніж була за радянських часів.

Жестова мова в Росії

У 1806 році в Павловську відкрилася перша в Росії сурдопедагогічна школа, яка, як і американська школа, працювала по французькій методиці. І що склався російський жестова мова є родинним американському жестовому мови.

Потім, в 1860 році відкрилася сурдопедагогічна школа в Москві, і стала працювати за німецькою методикою. До сих пір в російській сурдопедагогике існують деякі суперечності цих двох методик.

На території колишнього Радянського Союзу поширився російський жестова мова, так що на цій ділянці землі, а також в США, знання сурдоперекладу буде актуальним.

Для фахівця-сурдоперекладача необхідно мати терпіння, стриманістю, умінням знайти спільну мову в переносному сенсі (ну і в прямому, звичайно) з співрозмовником. Все-таки глухі і слабочуючі люди можуть володіти не простим характером, бути недовірливими.

Якщо вас зацікавила професія сурдоперекладача, то майте на увазі - робота ця не з легких. Це безперервний розумову працю, переважно стояча робота з постійно піднятими руками, що знаходяться в русі. Професійними захворюваннями сурдоперекладачів є хвороби суглобів і непритомність.

Але ж кожна праця знаходить свого виконавця. А що б робили погано чують і зовсім не чують люди без допомоги сурдоперекладу, можна і уявити і навіть висловити - їм довелося постійно ходити з блокнотом і ручкою, писати в ньому свої питання і просити співрозмовників писати їх відповіді. Хоча, треба сказати, багато глухі вміють короткі фрази читати по губах.

Однак, якість життя їх було б незаперечно погіршено, якби не існувало самого мови жестів, за допомогою якого глухі можуть спілкуватися між собою і з чують людьми. А також якщо б не існувало сурдоперекладачів, оперативно постачають їх швидкої інформацією в потрібних ситуаціях.